Увага! Різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню частин тіла людей!

Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань. Щоб уникнути переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують більше про це дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.

Що таке обмороження

Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче – 100С-200С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля. Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп’яніння.

Ступені обмороження

Обмороження І ступеню(найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.

Обмороження ІІ ступенювиникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.

Приобмороженні ІІІ ступенютривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.

Обмороження IVступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темно-синього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340 С.

Перша допомога при обмороженнях

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.

При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 240 С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.

„Залізне обмороження”

Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Як тільки дитина візьметься голою рукою за залізяку або лизне її язиком, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. Виникає жахлива картина – дитина плаче від болю, скривавлені руки та обличчя призводять батьків до стану шоку. На щастя, „залізна” рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте рану теплою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. Добре допомагає застосування гемостатичної губки, але можна використовувати складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно притиснути до рани та тримати до повної зупинки кровотечі. Якщо поранення велике, необхідно звертатися до лікаря.


Якщо дитина самостійно не відірвала від себе залізяку, а голосно кличе на допомогу, ваші правильні дії допоможуть запобігти виникненню великих поранень. Не відривайте дитину від залізяки, а полийте на прилипле місце теплу воду. Метал після зігрівання звільнить свою жертву. Говорячи про металеві предмети, необхідно нагадати, що взимку вони відбирають у дитини тепло. Тому неможна давати дітям дитячі заступи з металевими ручками, металеві частини санчат накривайте тканиною. Не дозволяйте дітям довго кататися на каруселях та гойдалках, лазити металевими сходами споруд на ігрових майданчиках. Обов’язково захищайте руки дитини рукавичками.

Профілактика переохолодження та обмороження

Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді: не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнути і ви не в змозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою.

Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення – магазину, кафе, під’їзду – для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру – вода проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.

Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – це до неї не потрапляти. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби!

Навчальний пункт Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Харківської області.

Ожеледиця

Щорічно Міністерством охорони здоров'я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.

Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.

Перед виходом із будинку

· Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":

o прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;

o наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);

o натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);

o намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

· Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.

· Людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.

· Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження -небезпечні для здоров'я.

· Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю

· Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.

· Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

· При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

· Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.

· Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.

· Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

· Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

· Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

· Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.

· Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

· Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

Навчальний пункт Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Харківської області.

Тонкий лід

Запам'ятайте!

Лід може підвести нас восени, взимку і навесні.

Ці заходи дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.

Заходи безпеки на льоду

· Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.

· Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

o лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);

o тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;

o обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;

o тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;

o особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

· Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.

· Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.

· Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.

· Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.

· Безпечним вважається лід: для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.

· Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.

· Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

· Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:

· не пробивайте поруч багато лунок;

· не збирайтеся великими групами на одному місці;

· не пробивайте лунки на переправах;

· не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;

· завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;

· тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

· Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.

· Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

· Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

· Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.

· Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

· Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

Пам'ятайте: відправлятися на водойми поодинці небезпечно!

/Files/images/2ea4daee9fecee36bc7ab38cd161388f.jpg


Профілактика дитячого травматизму (пам’ятка для батьків)

Дитячий травматизм – одна з найпоширеніших причин звернень до медиків, каліцтва дитини, що може залишитися на все життя, чи може призвести до летальних випадків – і все це через необачність дорослих, несвоєчасне нагадування дітям елементарних правил безпеки.

Побутовий травматизм. Це ушкодження, які діти можуть отримати вдома, у дворі, саду тощо. Найнебезпечніші з них – опіки полум’ям і хімічними речовинами, падіння з висоти. Залишені у доступному для дітей місці голки, цвяхи, леза бритв можуть стати причиною травми, а іноді – і втрати дитини. Це стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів. Необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поруччя сходів, несправні велосипеди, неогороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи, теж є дуже небезпечними. Часто діти падають з висоти: балконів, драбин, дерев, що також призводить до тяжких травм.

Для того, щоб уберегти дітей від опікових травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:

- стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки тощо;

- переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ) з підвищеною увагою і обережністю;

- не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;

- ховати сірники, запальнички в недоступних для дітей місцях;

- зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;

- не допускати дітей близько до печі і предметів під напругою (електроплитка, праска, чайник тощо);

- не відлучатися від дітей під час їх купання.

Принципи запобігання побутового травматизму різні, але головним з них є постійна турбота старших про безпеку дітей. Дорослі мають виховувати в дітях обачливість і обережність. Не можна залякувати дитину, правильніше час від часу розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно насторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, а старшим дітям пояснювати небезпеку, яку несуть в собі необдумані вчинки. Допоможуть батькам у цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

Найтяжчими і з найбільшим відсотком смертності є автодорожні травми. Головними їх причинами є бездоглядність дітей на вулиці, незнання правил дорожнього руху.

На вулиці, у транспорті разом з дітьми обов’язково мають бути дорослі, пояснювати їм правила поведінки, переходу через вулицю тощо. І звичайно ж, батьки самі мають чітко дотримуватись цих правил.

Шановні батьки!

Життя та здоров’я дитини залежить в першу чергу від вас! Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте її від можливих травм.


ПАМ’ЯТКА

для дітей та батьків весною

БЕРЕЖИ СЕБЕ!

1. Постійно дотримуйся правил дорожнього руху. Ніколи не порушуй їх, це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Будь обережним при переході трамвайних та залізничних колій. Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці. Правильно користуйся міським транспортом.

2. Не грайся сірниками та іншими легкозаймистими предметами. Будь обережний з газом. Не вмикай його без дозволу батьків та без потреби.

3. Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідом дорослих.

4. Будь обережний з електроприладами. Не вмикай їх без дорослих. Не торкайся оголених проводів. Виходячи з дому, перевіряй, щоб усі електропобутові прилади були відключені.

5. Будь обережним біля водоймищ, не ходи по льоду у період танення. Не влаштовуй ігри поблизу водоймищ

6. Виконуй правила протипожежної безпеки. Не грай з вогнем. Не розпалюй багаття.

7. Не чіпай бездомних кішок та собак. Спілкування з ними призводить до нещасних випадків.

8. Не заходь у ліфт з незнайомими людьми.

Люба дитино, дбай про своє здоров’я та життя!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

1. Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти, чим вони займаються.

2. Випускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй про правила дорожнього руху, про правила поведінки в громадських місцях.

3. Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.

Шановні батьки, дбайте про здоров’я та життя Вашої дитини!


Пам’ятка з попередження травматизму серед дітей дошкільного віку під час відпустки батьків

Шановні батьки та вихователі!

Будьте прикладом для дітей у виконанні правил безпечної поведінки. Аналіз причин травмування дітей свідчить, що більшість нещасних випадків була спровокована недбалістю дорослих. Враховуйте психологічні особливості дітей дошкільного віку: їхню цікавість, непосидючість, відсутність життєвого досвіду.

Діти погано сприймають заборони. Тому необхідно обґрунтовувати « не можна» в доступній для дитини формі.

Під час проведення екскурсій і прогулянок за межі дитсадка вихователь повинен враховувати:

-гігієнічні вимоги;

- погодні умови;

- визначити маршрут та подбати про безпечність переходу через дорогу;

- продумати міри попередження травматизму;

- забезпечити дисципліну;

- одягнути дітей відповідно до температури повітря: панамки, взуття, шкарпетки;

- узяти аптечку надання невідкладної допомоги при травмах;

- перевірити самопочуття дітей;

- дотримуватись вимог щодо визначення відстані пішохідних переходів;

- забезпечити питний режим дітей.

З метою успішного впровадження у практикуДНЗ системи оздоровчих заходів працівники дошкільного закладу повинні:

- гартувальні процедури включити у кожний режимний момент;

- загартування здійснювати на фоні рухової активності, використовуючи різні процедури в залежності від конкретних умов ДНЗ і стану здоров’я дітей;

- відмовитись від зайвого теплого одягу на повітрі та у приміщенні;

- забезпечити температуру приміщення у залежності від віку дитини;

- залучати дітей до ходьби босими ногами;

- застосовувати контрастні температурні впливи;

- постійно уникати передозування чи заниження дози фактору.


Шановні батьки!

Щоб не допустити травмування дитини в лісі та на водойми, пам’ятайте такі вимоги та дотримуйтесь їх:


1. Під час перебування на вулиці в літній день захищайте голову дитини панамою.

2. Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.

3 Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

4. Не залишайте дитину без нагляду біля водойми.

5. Не дозволяйте купатися та стрибати у воду в неперевірених місцях.

6. Для купання обирайте незасмічені з твердим дном, без водоростей та мулу місця.

7. Забороняйте користуватися човном, плотом без супроводу дорослих.

8. Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.

9. Не допускайте пустощів на воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу.

10. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.

11. Під час перебування у лісі разом із дітьми не збирайте та не вживайте незнайомих грибів , ягід. рослин.

12. Не розводьте у лісі багаття під час посухи; за необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці.

13. Обстежте місце установлення намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.

14. Для походу до лісу одяг дитини добирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.

15. Не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

ЩАСЛИВОЇ ВІДПУСТКИ!


/Files/images/novini_2/30-015.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 0