/Files/images/image (1).gif

Медичне обслуговування в дитячому садку "Іскорка" здійснює старша медична сестра

/Files/images/img109.jpg

Герасименко Марина Анатоліївна, спеціаліст вищої категорії


/Files/images/novini_dnz/img150.jpg

медсестра з дієтичного харчування Строкалістова Оксана Олексіївна, спеціаліст вищої категорії


ПРИЙОМ ДІТЕЙ ДО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Пунктом 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, передбачено перелік документів, які батьки обов'язково мають надати керівникові дошкільного навчаль­ного закладу при прийомі дитини до закладу. Так, батьки мають по­дати такі документи:

· заява батьків або осіб, які їх замінюють;

· медична довідка про стан здоров'я дитини з висновком лі­каря; що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад;

· довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

· свідоцтво про народження дитини.

Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувальво-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.

Відповідно до спільного листа Міністерства освіти і науки Укра­їни, Міністерства охорони здоров'я України «Щодо вирішення окре­мих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх на­вчальних закладів дітей, у яких відсутні обов'язкові профілактичні щеплення» від 29.09.2014 № 1/9-500, № 04.01.16/28103 питання щодо відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмов­ляються від щеплень, вирішується індивідуально лікарсько-кон­сультативною комісією лікувально-профілактичного закладу дер­жавної (комунальної) форми власності.

Якщо комісія приймає позитивне рішення, то у її висновку має бути зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчаль­ний заклад.

Згідно з пунктом 1 Примірного положення про підготовку ді­тей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкіль­ного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого на­казом Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 № 434, підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного навчального закладу здій­снюють лікар-педіатр дільничний, ме­дична сестра дільнична, медична сестра кабінету здорової дитини. Відповідно вони оформлюють медичні документи, які батьки мають подати керівникові дошкільного навчального закладу при прийомі дитини до закладу.

Згідно з пунктом 2.3 Примірного по­ложення підготовка дітей на педіатрич­ній дільниці до відвідування дошкіль­ного навчального закладу передбачає оформлення медичної документації за формою первинної облікової документації № 026/о «Медична кар­та дитини», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.05.2013 №435.


Медичний огляд під час влаштування дитини

до дошкільного навчального закладу

Пунктом 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305 (із змінами, далі — Положення про дошкільний навчальний заклад), прийом дітей до дошкільного навчального закладу здій­снює керівник протягом календарного року на підставі таких доку­ментів:

· заяви батьків або осіб, які їх замінюють;

· медичної довідки про стан здоров'я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати дошкільний на­вчальний заклад;

· довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

· свідоцтва про народження.

Для отримання медичної довідки про стан здоров'я дитини та подальшого влаштування її в дошкільний навчальний заклад бать­ки мають звернутися до відповідного закладу охорони здоров'я.

Згідно із Примірним положенням про підготовку дітей на педіа­тричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загально­освітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про удосконалення амбулаторно-поліклі­нічної допомоги дітям в Україні» від 29.11.2002 № 434, підготовку ді­тей здійснюють лікар-педіатр дільничний, медична сестра дільнич­на, медична сестра кабінету здорової дитини.

Така підготовка включає систематичне спостереження на пе­діатричній дільниці для забезпечення гармонійного психофізично­го розвитку, оптимального сімейного виховання, а саме:

· обов'язковий медичний профілактичний огляд за участю лікаря-педіатра, стоматолога, логопеда та інших спеціаліс­тів за показаннями;

· диспансеризацію дитини;

· лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, сечі, до­слідження на гельмінтоз);

· оздоровлення та лікування дітей груп «ризику» та диспан­серної групи;

· оформлення медичної документації (форма № 026/о).

Під час оформлення медичної довідки до форми № 026/о за­носять такі результати та висновки спостереження на педіатрич­ній дільниці:

· результати обов'язкового медичного профілактичного огляду, диспансеризації та оздоровлення з висновками спе­ціалістів;

· дані про профілактичні щеплення (форма № ОбЗ/о);

· дані лабораторних досліджень;

· рекомендації щодо режиму на період адаптації дитини в ДНЗ, груп з фізичного вихован­ня, диспансерних хворих — по спостереженню та оздоров­ленню.

На дітей, зарахованих до дошкільного навчального закладу чи дитячого будинку, форму № 026/о заповнюють на підставі виписки із форми № 112/о (Історія розвитку дитини), яку видає поліклі­ніка, або на основі опитування батьків. Тобто, у медичній довід­ці про стан здоров'я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад (форма № 026/о), працівники педіатричної дільниці зазначають дані з Історії розви­тку дитини, або інформацію, що була надана батьками дитини.

Слід зазначити, що відповідно до пункту ЗО Положення про дошкільний навчальний заклад та пункту 2 Порядку медичного об­слуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 826 [далі — Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі), медичне обслуговування дітей у дошкільно­му навчальному закладі здійснюють на безоплатній основі медич­ні працівники, які входять до штату цього закладу або відповідних закладів охорони здоров'я. Таке обслуговування передбачає прове­дення обов'язкових медичних оглядів, а також:

· медичних оглядів перед профілактичними щепленнями; проведення профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень;

· надання невідкладної медичної допомоги до госпіталізації;

· організацію заходів для госпіталізації (за наявності показань);

· інформування про необхідність медичної допомоги батьків або

· осіб, які їх замінюють.

Отже, на медичних працівників дошкільного навчального закла­ду покладено обов'язки виключно в межах, визначених Положенням про дошкільний навчальний заклад, Порядком медичного обслугову­вання дітей у дошкільному навчальному закладі та Положенням про медичний кабінет дошкільного навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства осві­ти і науки України «Про удосконалення організації медичного обслу­говування дітей у дошкільному навчальному закладі» від 30.08.2005 №432/496.


ПОРАДИ ЛІКАРЯ ГРАДУСНИКА ДЛЯ МАЛЯТ ТА ЇХ БАТЬКІВ


Людина повинна знати, як допомогти собі самій у хворобі,

пам’ятаючи, що здоров’я є найбільшим багатством людини

(Гіппократ)

Оздоровча робота в дитячому садку

Мета оздоровчої роботи в дитячому садку - збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, вдосконалення їх фізичного розвитку.У систему оздоровчої роботи в дитячому саду входять: створення умов, що сприяють розвитку організму; організація раціональної рухової активності дітей; проведення специфічної і неспецифічної імунопрофілактики.

Для ефективного оздоровлення вихованців в дитячому саду необхідно дотримуватися санітарно-епідеміологічні норми і правила. Крім того, особливу увагу слід приділяти таких заходів:провітрювати у відповідності з графіком приміщення, в яких знаходяться діти;двічі в день проводити вологе прибирання групових приміщень;вкоротити фіранки на вікнах для забезпечення природного освітлення;не захаращувати групові та спальні приміщення меблями;двічі в рік виносити постільні приналежності (матраци, подушки, ковдри) на сонце і мороз;двічі в рік чистити килимові вироби (влітку - прання, взимку - чистка снігом);правильно підбирати і розставляти кімнатні рослини;своєчасно (до початку цвітіння) виробляти покіс газонів і ділянок;дотримуватися правила застосування (хлорування) і зберігання миючих засобів;під час карантинних заходів строго дотримуватися санепідрежиму.Найважливішою умовою оздоровлення в ДОУ є організація рухової активності дітей. Рухова активність сприяє:підвищення стійкості організму до різних захворювань;зростанню фізичної працездатності;нормалізації діяльності окремих органів і функціональних систем;появи позитивних емоцій, що сприяють зміцненню психічного здоров'я.

Можна виділити наступні форми організації рухової активності:заняття в фізкультурному залі та на спортивному майданчику;плавання в басейні;ранкова гімнастика;фізкультхвилинки;оздоровчий біг;рухливі ігри та фізичні вправи на прогулянках і в групі;фізкультурні досуги, свята, Дні"здоров'я" і т. п.При організації рухової активності вихованців необхідно застосовувати індивідуальний підхід і пам'ятати про те, що фізичне навантаження повинна бути адекватна статтю та віком дитини, станом його здоров'я, рівнем розвитку та біологічної зрілості. Рухову активність слід поєднувати з загальнодоступними загартовуючими процедурами. При цьому обов'язково включати в комплекс фізичного виховання елементи дихальної гімнастики. Режим рухової активності вихованців ДОУ представлений у додатку (завантажити документ).Всі фізкультурні заходи повинні проходити під контролем медичного працівника ДОУ.

Для зміцнення здоров'я вихованців в дитячому саду проводиться специфічна і неспецифічна імунопрофілактика.Мета специфічної імунопрофілактики - посилити формування імунітету до збудника конкретного захворювання. Основним методом боротьби з інфекційними захворюваннями є вакцинопрофилактика. Вакцинація дітей здійснюється у відповідності з національним календарем профілактичних щеплень. Неспецифічна імунопрофілактика являє собою сукупність методів стимуляції прихованих резервів захисних сил організму, їх вдосконалення, гнучкості, універсальності. До засобів підвищення неспецифічної резистентності організму відносяться:фіто- і вітамінотерапія, які проводяться згідно з річним планом (завантажити документ).гартувальні заходи;фізіопроцедури;дихальна гімнастика, масаж і самомасаж.Одним з основних напрямків оздоровлення дітей є загартовування. Загартовуючого ефект досягається систематичним, багаторазовим впливом на організм дитини того чи іншого закаливающего чинника і поступовим підвищенням його дозування. В ДОУ використовуються такі методи загартовування:контрастні температурні впливу (контрастно-повітряні і повітряні ванни). Обов'язковою умовою проведення повітряних ванн є підтримання оптимальної температури повітря в приміщеннях: 18-20°C;ходіння босоніж;циклічні вправи в полегшеної, не що стискує рухів одязі;полоскання горла (з 2,5-3 років).Для підтримки гарного самопочуття діти повинні навчитися правильно дихати. Правильним прийнято вважати повільне, глибоке, діафрагмальне дихання, при якому легкі заповнюються від самих нижніх до верхніх відділів. Таке дихання дозволяє прискорити кровообіг і газообмін, забезпечити вентиляцію всіх ділянок легенів, масаж органів черевної порожнини, сприяє загальному оздоровленню організму.

Універсальним є навчання дітей четырехфазовым дихальних вправ. Кожну вправу складається з рівних по часу етапів:1-го - вдих (розслабити м'язи живота, почати вдих, опустити діафрагму вниз, висуваючи живіт вперед; наповнити середню частину легенів, розширюючи грудну клітку з допомогою міжреберних м'язів; підняти грудину і ключиці, наповнити повітрям верхівки легенів);2-й-пауза;3-ї - видих (підняти діафрагму вгору і втягнути живіт; опустити ребра, використовуючи групу міжреберних м'язів; опустити грудину і ключиці, випускаючи повітря з верхівок легенів);4-й-пауза.На початку навчання тривалість кожного етапу може становити 2-3 секунд, потім - до 7 сек.Комплекс дихальних вправ необхідно виконувати спочатку лежачи, потім сидячи і, нарешті, стоячи.Поки дитина не навчиться правильно дихати, рекомендується під час занять класти одну його руку на груди, іншу - на живіт (зверху зафіксувавши їх руками дорослого - педагога, медичного працівника, батьків) для контролю повноти дихальних рухів. При виконанні вправи в положенні сидячи або стоячи не можна нахилятися вперед. Всі вправи робляться по 3-5 разів.Після виконання вправ рекомендується приступати до самомассажу.Навчання вихованців рекомендується проводити в кілька етапів. Спочатку тіло дитини масажує дорослий, потім, поклавши свої руки на руки дитини, він продовжує масаж. Після спільного виконання процедури вихованець може робити масаж самостійно. Важливо попросити дитини описати свої відчуття до і після масажу.

Система профілактичної та корекційної роботи з оздоровлення дошкільнятПрофілактикаТочковий масаж за методом Уманської.Комплекси вправ по профілактиці порушень зору під час занять.Гімнастика з елементами хатха-йога.Комплекси з профілактики плоскостопості.Комплекси по профілактиці порушень постави + сон без майок і подушок.Дихальна гімнастика.Зняття розумової втоми під час занять (релаксаційні паузи, фізкультхвилинки, масаж вушних раковин).Прогулянки + динамічний годину.Загартовування:Сон без майокХодіння босоніжЧищення зубів і полоскання порожнини рота.Простора умивання.Ризький загартування (топтання по килимку з шипами, за вологої серветки, змоченою в соляному розчині + полоскання порожнини рота йодно-сольовим розчином або трав'яними настоями)Оптимальний руховий режим.КорекціяВправи на корекцію плоскостопостіЗаходи на період підвищеної захворюваності на грип цибульний напій, цибуля, часник.Полоскання порожнини рота часниковим настоєм перед прогулянкою (з 1.10 по 1.05)Особливу увагу в режимі дня ми приділяємо проведення оздоровчих процедур, що сприяють зміцненню здоров'я та зниження захворюваності.Загартовування буде ефективним тільки тоді, коли воно здійснюється протягом всього часу перебування дитини в дитячому садку. Тому ми дотримуємося:Чітку організацію теплового та повітряного режиму приміщенняРаціональну неперегревающую одяг дітейДотримання режиму прогулянок у всі часи рокиЗаняття босоніж ранкової гімнастикою і фізкультуроюЗагартовування носоглотки часниковим розчиномМета: профілактика і санація порожнини рота при ангінах, запальних процесах порожнини ротаПриготування:1 зубчик часнику на 1 склянку води.Часник розім'яти, залити охолодженою кип'яченою водою і настояти 1 годину. Розчин використати протягом 2-х годин після приготування

Оздоровлення в дитячому садкуЛікарські рослиниРомашка дикаПоказання до застосуванняРомашка часто застосовується в комбінації з корінням алтея, листя м'яти і деревію, трави полину, корінням валеріани. В ефірному олії виявлений азулен, який викликає протиалергічний ефект. У медицині ромашку вживають для приготування галенових препаратів (чай, відвар, настій), для отримання ефірного масла. Годиться ромашка і для ароматичних ліків.Застосовується як протисудомну, проти екземи, вторгнень, протизапальну, в'яжучу, дезінфікуючий і заспокійливу.Ромашка покращує апетит.Прийнята всередину сприяє травленню.Спосіб вживання3 столових ложки квіток ромашки заварити в 1 л кип’ятку і настояти в термосі, потім прополоскати вимите волосся цим настоєм - волосся стане м'яким і блискучим, не буде лупи.Настій ромашки: 2 столових ложки квіток залити 0,5 л кип’ятку в термосі і пити по 1/3 склянки 3 рази на день до їди при гастритах, колітах, неврастенії, здутті кишечнику, мігрені, підвищеній збудливості, безсонні, зубний біль, запалення печінки, судомах.Для дітей при золотусі, дитячої екземі, подагрі, ревматизмі застосовують ромашкові ванни: 50-200 г трави ромашки на відро кип’ятку (Процедура 15-20 хвилин)Стакан чаю з ромашки (1 чайна ложка квіток на склянку окропу), випити на ніч, забезпечує спокійний сон.Чорниця звичайнаПоказання до застосуванняЗастосовують чорницю як в'яжучий, протизапальну, протидіабетичний і кровоспинний засіб.У народній медицині густий відвар ягід наносять на уражені екземою ділянки шкіри.Ягоди використовують при поносах, запорах, камені в нирках, при подагрі, ревматизмі, порушення обміну речовин при слабкому сутінковому зір.Зміст неомиртиллина в листі чорниці робить їх корисними при цукровому діабетіСпосіб вживання2 чайні ложки ягід і листя чорниці заливають 1 склянкою кип’ятку в термосі, наполягають 1-2 години і приймають по 1/4 склянки 5-6 разів на деньЯгоди - в їжу в будь-якому вигляді при диспепсіїВідвар плодів: 1 столова ложка сухого сировини на 2 склянки гарячої води, наполовину упарити, процідити і, не розбавляючи, приймати в теплому вигляді по ¼ склянки 4 рази в день до їди при проносі, дизентерії, запаленні слизової оболонки шлунка, ентериті, печії.Настій ягід: 2 чайні ложки сухого сировини на 1 склянку кип’ятку, настоювати 2 години, процідити (для полоскання рота при стоматиті). Сік плодів використовується в тому випадку.Сік в будь-якому вигляді для компресів при запаленні очей.Відвар листів: 2 столові ложки сухого сировини на 1 склянку гарячої води, кип'ятити 15 хвилин, процідити. Рекомендується для обробки ран.Шипшина травневийПоказання до застосуванняЗастосовують плоди шипшини при гіповітамінозах, атеросклерозі, недокрів'ї, захворювання печінки, шлунку, нирок, очей, при вялозаживающих ранах, при переломах кісток, маткових кровотечах, при кашлюку, пневмонії, скарлатина, при опіках і обмороженнях, при занепаді сил, нервовому виснаженні і ін. Відвар кореня застосовують при каменях в нирках, зовнішньо для ванн, при паралічах, ревматизмі, подагрі. Використовують так само ефірна олія з насіння шипшини, в якому виявлено жирні кислоти, вітамін Е, каротиноїди. Їм добре лікувати пролежні, дерматити, екзема.Пелюстки квіток шипшини, зварені в меду, застосовують при екземі, рожистом запаленні та інших шкірних захворюваннях/Files/images/tani27.jpgСпосіб вживання1 столову ложку подрібнених плодів залити 1 склянкою води, нагрівати 10 хвилин в закритому емальованому посуді, настояти 1 добу, процідити. Додати за смаком мед або цукор. Приймати по ½ склянки 2 рази на день до їди.Пелюстки квітів шипшини накладати на хворий зуб при зубному болі, жувати при запаленні ясен.Свіжі плоди - у будь-якому вигляді. Настій сухих плодів: 1 столова ложка сировини на 1 склянку кип’ятку, настоювати 2-3 години, процідити. Приймати по ¼ - ½ склянки 4 рази на день при запаленні нирок, нефриті.Чай: 1 столова ложка сухих подрібнених плодів на 2 склянки кип’ятку, настоювати ніч в термосі, процідити, приймати по ¼ - ½ склянки 3-4 рази в день для поліпшення зору.Шавлія лікарськийПоказання до застосуванняШавлія володіє протизапальною, в'яжучу дію, застосовують його від нічного поту у хворих туберкульозом, він володіє антимікробною, мягчительным і кровоспинною дією.З шавлії готують настої для полоскання при захворюваннях голи, носоглотки, порожнини рота.Спосіб вживанняНастій листя шавлії: 2 столові ложки сировини заливають в термосі 0,5 л кип’ятку і наполягають. П'ють по ½ склянки 3-4 рази в день в теплому вигляді.Настоянка шавлії на 70%-ном спирті 1:10. Наполягають 8-10 днів, збовтуючи. Беруть по 30 крапель на склянку води для інгаляцій і полоскань.Настій листя: 1 столову ложку сухих подрібнених листків на 1 склянку кип’ятку, настоювати 30 хвилин, процідити. Приймати зовнішньо при гнійних ранах, опіках і легких обмороженнях. Застосовувати ½ склянки 4 рази на день при підвищеній нервовій збудливості, при бронхіті, трахеїті, ГРЗ. Цей настій испоьльзуют для полоскання горла, при стоматиті.Оздоровча роботаЗагартовування дітейДеякі прийоми загартовування1. Простора умывание.Ребенок повинен відкрити кран з водою, намочити праву долоню і провести нею від кінчиків пальців до ліктя лівої руки, сказати "раз"; те ж саме зробити лівій рукой.Намочить обидві долоньки, покласти їх ззаду на шию і провести ними одночасно до підборіддя, сказати "раз".Намочить праву долоню і зробити круговий рух по верхній частині грудей, сказати "раз".Намочить обидві долоньки і умити лицо.Ополоснуть, "віджати" обидві руки, витертися насухо.Примечание.Через деякий час тривалість процедури збільшується, а саме: кожну руку, а так само шию і груди діти обмивають по два рази, промовляючи "раз, два" і т.д.2. Сон без маечек.Проводится круглий рік. На випадок зниження температури з-за перебоїв в опаленні або сталою холодної погоди повинні бути підготовлені теплі шкарпетки на ноги і другі ковдри. Зрозуміло, температура в спальній кімнаті не повинна бути нижче +14 градусів Цельсія.3. Сухе растирание.После ранкової гімнастики, фізкультурного заняття, під час гімнастики після сну вихователь надягає на руку махрову рукавичку і розтирає дитини. Потім рукавичка скидається в спеціальну ємність і здається в прання.


Поліомієліт (дитячий спинальний параліч) - це вірусне захворювання, яке вражає центральну нервову систему з подальшим розвитком паралічу. Поліомієліт діагностують у всіх вікових групах; найчастіше його спостерігають у дітей в віці до 5 років.

Шляхи зараження поліомієлітом


Вірус поліомієліту в організм людини потрапляє через ротову порожнину і поширюється в травну систему. Після цього, подолавши слизову оболонку дихальних шляхів, він проникає в головний і спинний мозок. При прямому контакті з сечею, калом, слиною вірус поліомієліту також може передаватися. В даний час випадки зараження поліомієлітом стали рідкістю завдяки вакцинації.


Діагностика поліомієліту



1.При прояві перших симптомів (лихоманка, головний біль, сонливість, запалення верхніх дихальних шляхів, діарея, блювання) необхідно негайно звернутися до лікаря.


2.Діагноз встановлюється на підставі симтоматики та епідеміологічних передумов (якщо є заражені в оточенні; в літній час року, коли відкриті водойми, і збудник можна проковтнути з водою).


3.Поліомієліт діагностують також за допомогою лабораторних досліджень, але не в кожному медичному закладі є умови для проведення таких аналізів.


Лікування поліомієліту


Основна мета лікування полягає в підвищенні опірності організму:


1.Необхідно стежити за повноцінним і раціональним харчуванням хворого.


2.За рекомендаціями лікаря, необхідно приймати комплекс вітамінів і мінералів для підтримки імунітету.


3.Важливо забезпечити повний спокій і комфорт для хворого.


4.При прояві перших симптомів вірусу, щоб уникнути розповсюдження інфекції, хворого ізолюють від оточуючих.


5.Якщо присутні різкі болі - лікуючий лікар призначає звичайні знеболюючі засоби і теплі укутування, які значно полегшують стан.


6.Щоб попередити залишкові явища у гострому періоді захворювання слід фіксувати кінцівки в правильному положенні за рекомендаціями ортопеда.

Після перенесення поліомієліту дитина обов'язково повинен перебувати деякий час під наглядом лікаря.


Профілактика поліомієліту



1.Дітей вакцинують на першому році життя з 3-го місяця. Для профілактики поліомієліту застосовують два типи вакцини: оральну вакцину (живий вірус) і інактивовану (неактивний вірус).

2.Ймовірність викликати поліомієліт першою вакциною становить 1 до 2 500 000, а друга вакцина ні за яких обставин не може викликати захворювання. Більшість фахівців вважають достатнім робити щеплення дітям тільки інактивованою вакциною, оскільки результати численних досліджень довели її високу ефективність. Але однозначної точки зору в цьому питанні серед лікарів поки не існує.

3.Дітям роблять щеплення від поліомієліту в 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 18 місяців, 6 років та 14 років. Для 1-го і 2-го щеплення використовують інактивовану вакцину, для 3-го, 4-го, 5-го і 6-го - беруть живу вакцину.

Протипоказання до щеплень проти поліомієліту



1.Не можна робити щеплення, якщо дитина має загострення захворювання, яке супроводжується температурою тіла, системними розладами та імунодефіцитом.


2.Людям, які мали контакт з хворим на поліомієліт, проводять одноразову імунізацію живої поліомієлітної вакциною без урахування проведених раніше щеплень проти поліомієліту.

3.Після процедури щеплення протягом місяця не можна робити ін'єкції, операції і контактувати з особами, яким протипоказана оральна полиомиелитная вакцинація.


/Files/images/image.gif

Увага, гриби! Отруєння грибами небезпечне для життя!

Щорічно, з настанням осені, в медичних закладах починають реєструватися випадки отруєнь грибами. Аналіз отруєнь свідчить, що більшість їх обумовлені вживанням пластинчатих отруйних грибів, зокрема, блідої поганки, яку помилково сприймають за їстівні печериці чи сироїжки. Отруєння також спричиняють їстівні гриби, що не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи вздовж автомобільних трас.

Нерідко отруюються грибами і досвідчені грибники. Помилитися звичайно вони можуть, якщо збирають досить молоді плодові тіла, коли ще по-справжньому не проявилися морфологічні ознаки гриба. Наприклад, під час збору сироїжок, серед них може приховатися бліда поганка, яка ще не розкрилася і зовні нагадує їстівний гриб. Саме тоді цей гриб можна помилково зірвати. Немало випадків, коли грибники потрапляли до лікарень після споживання голубінок, глив, сироїжок, синяків, парасольок тощо.

Необхідно правильно підготувати гриби до споживання. Багато пацієнтів стверджують, що варили гриби довго. Однак, важливе не тривале варіння, а необхідність по кілька разів зливати грибний відвар (щонайменше тричі, через кожні півгодини варіння), бо саме він є найнебезпечнішим для здоров’я і лише після цього продовжити готувати страви.

Симптоми грибного отруєння:

1. Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла – з’являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв із сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення.

2.Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності з'являються через 30-60 хвилин, навіть через дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати вчасно необхідну медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя буде неможливо.

3.Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-х діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забула, що їх з’їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.

До смертельно небезпечних грибів належить і свинушка тонка, хоча багато прихильників “лісового м’яса” полюбляють їх вживати в їжу. Та все ж цей гриб надзвичайно небезпечний. Він спричиняє в окремих людей сильну алергічну реакцію, що призводить до захворювання крові. При отруєнні людина може померти за два тижні. Зараз цей гриб занесено до світового списку смертельно отруйних.

Отруєння цими неїстівними грибами в переважній більшості є смертельним навіть при своєчасному зверненні за медичною допомогою. Смертельною вважається навіть мінімальна доза отрути. Тому обов’язково треба мити руки після дотику з грибами. Немало випадків, коли отрута передавалась на інші продукти через немиті руки.

Найбільшу насторогу медиків викликає те, що постійно серед отруєних грибами є діти, навіть однорічного віку, врятувати яких вдається рідко. Також слід пам’ятати, що страви з грибів важкі для перетравлення. Їх не повинні вживати діти, люди з хворобами шлунково-кишкового тракту, печінки чи з хронічними захворюваннями інших внутрішніх органів.

Щоб не отруїтися дикорослими грибами:

1. Найкраще відмовитись від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі, а споживати штучно вирощені шампіньони, печериці, гливи, волнушки, купуючи їх в магазинах.

2. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

3. Якщо ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте, остерігайтеся пластинчатих грибів. Не збирайте старі, перезрілі або занадто молоді гриби, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також ті, що ростуть поблизу швидкісних трас або на радіаційно забруднених територіях.

Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини. Уважно перевіряйте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити консервацію. Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть кілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин.

Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.

Гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати гриби вагітним та тим жінкам, що годують грудьми.

Ніколи не застосовуйте „домашніх” методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок - вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є як в їстівних, так і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.

Якщо після споживання грибів ви почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких, зокрема, нудоту, блювоту, головний біль, галюцинації, біль у животі, то негайно викликайте “швидку допомогу”. До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини. Навіть при полегшенні фізичного стану обов’язково зверніться до найближчого лікувального закладу. Недоїдені гриби не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм. Ніякого самолікування! Чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.

Дотримуйтеся цих правил і ви зможете зберегти найдорожче – своє життя і здоров’я!


Система здоров`язберігаючої діяльності дошкільного навчального закладу №12 комбінованого типу передбачає комплекс оздоровчих заходів, направлених на зниження захворюваності дітей, до якого входять: фізкультурний напрямок з елементами гри, профілактичний напрямок, загартовуючий напрямок та реабілітаційний.

З метою профілактики захворювань та зміцнення здоров`я малят в закладі складається план профілактичної роботи на основі ретельного вивчення стану здоров`я кожної дитини на момент вступу в дитячий садок.

Щоденні прогулянки дітей на свіжому повітрі здійснюють найбільший оздоровчий ефект.

Фізіотерапевтичні процедури проводяться з дошкільниками для зміцнення імунітету та профілактики захворювань

Сеанси аромотерапії здійснюються апельсиновими, евкаліптовими, м`ятними маслами протягом 10-ти днів посезонно в період підвищення звхорюваності.

Імунотерапія - вживання вітамінних чаїв (шипшина, горобини, липи). Відновлюють енергетичний баланс клітин дитячого організму, позитивно вплвають на обмін речовин і енергії, збагачують вітаміном С. Імунотерапія є профілактикою простудних захворювань, про що постійно нагадують вихователям та батькам старші медсестри

Сеанси спелеотерапії проводяться в спеціально обладнаній "соляній шахті" з метою профілактики простудних захворювань та за призначенням лікаря.

Старші медсестри закладу надають консультативні допомогу батькам та педагогам з питань зміцнення здоров`я дітей, організації дитячого харчування, проведенні профілактичних щеплень та інше.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ

1. Під час високого ризику захворювання на ГВРЗ на відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорту (автобуси, маршрутні таксі тощо)

3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптомами грипу або інших ГВРЗ.

4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезаражування рук.

5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6. При чиханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8. Уникайте поцілунків, обійм, рукостискань тощо.

9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (частик, цибуля, імбир тощо).

13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням – викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.


Профілактика гострих кишкових інфекцій.

Пам’ятка для батьків

З метою попередження розповсюдження серед населення кишкових захворювань, виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь рекомендуємо:

· Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних oci6.

· Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо). Для пиття i приготування їжі використовувати воду питну бутильовану або з централізованих джерел водопостачання.

· Не допускати споживання продуктів та напоїв з простроченим терміном зберігання.

· Не вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності.

· При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду i рук вода має бути профільтрована i проварена, для пиття та приготування їжі мати з собою запас води питної.

· При купівлі харчових продуктів та напоїв обов'язково звертати увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Зберігати продукти харчування тільки у cпocіб зазначений на упаковці та у встановлений термін. При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.

· При здійсненні подорожі не рекомендовано брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні).

· При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою. При споживанні дітьми - обдати окропом.

· Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов'язково мити руки з милом.

· Обов'язково мити руки після відвідування туалетів. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Для дітей молодшої вікової групи — батькам необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб дитина не споживала незнайомі ягоди та інші продукти невизначеного походження.

· У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням. При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого негайно викликати швидку допомогу

Правила приймання сонячних ванн для загартування дитини

Одним із природних чинників оздоровлення, що часто використовують для загартування організму дитини у дошкільному навчальному закладі є сонце. Однак, аби сонячні ванни позитивно вплинули на здоров'я дітей, а не нашкодили йому, слід дотримуватися певних правил.

Не обов'язково проводити сонячні ванни, під час яких діти будуть лежати, повер­таючись через певний час з боку на бік. їх можна поєднувати з різними видами ру­хової активності.

Не раніше ніж через 1,5 год. після їжі і закінчувати не пізніше ніж за 30-40 хв. до приймання їжі. Адже в спекотну погоду погіршується виділення шлункового соку, а відтак і процеси травлення.

Сонячні ванни ліпше приймати зранку або після опівдня у затінку, а також у хмар­ні дні. Зокрема, затінок сприяє відбиванню сонячних променів, а хмари — їхньому розсіюванню. Відбиті або розсіяні сонячні промені діють слабше прямих і концен­трованих. Окрім того в розсіяних променях значно менше інфрачервоного випро­мінювання, що зумовлює перегрівання організму.

У теплу безвітряну погоду у затінку сонячні ванни можна приймати на кожній прогулянці.

Найліпшим для перебування дітей на сонці є час з 10:00 до 12:00.

Сонячні ванни діти можуть приймати на ігровому майданчику. Однак важливо, аби на ньому були і густа тінь, і затінок, і освітлені сонцем ділянки. Найліпше якщо за­тінок створює не навіс, а листя дерев.

Якщо під час сонячних ванн для захисту від сонця використовують переносний на­віс, він має бути із тканини або дерева.

Не слід проводити сонячні ванни під навісами, вкритими залізом. Адже під час на­грівання металу на сонці температура повітря під таким навісом на кілька градусів вища, ніж під відкритим небом.

Добре проводити сонячні ванни на траві, оскільки вона захищає від пилу та бруду і не сильно нагрівається.

Непридатними для проведення сонячних ванн є ділянки, вкриті асфальтом. Зна­чне теплове випромінювання асфальту швидко призводить до перегрівання.

Діти раннього віку можуть приймати сонячні ванни за температури повітря від +22 °С та за відсутності вітру.

Для дітей раннього віку загартування сонячними променями слід розпочинати з про­гулянки в затінку. Через два тижнідітей можна виводити під прямі сонячні промені.

/Files/images/drozdowski_shutterstock_48744160_2 (1).jpg

ВЕСНЯНИЙ РЕЦІОН ДЛЯ ДИТИНИ

У весняний період скорочується асортимент овочів і фруктів, під час їх збері­гання значно зменшується кількість вітамінів. Наприклад, такий повсякденний продукт харчування, як картопля, містить дуже мало вітаміну С. У весняний пері­од для організму дитини дуже важливо отримувати всі необхідні речовини. Тому намагайтеся забезпечити дитині не лише регулярність харчування, а й різноманіт­ність. Навесні, коли організм ослаблений, надзвичайно важливо правильно піді­брати раціон для дитини.

üВключайте в раціон дитини свіжу ґрунтову зелень. Ліпше вживати невеликі моло­ді пагони — у них найбільша кількість вітаміну С і вітамінів групи В.

üКупуйте ґрунтову зелень, вирощену природним шляхом. Зелень, вирощена на спе­ціальному грунті або методом гідропоніки, менш корисна і навіть може викликати алергічну реакцію.

üЗведіть до мінімуму вживання дитиною овочів врожаю минулого року, адже за тривалого зберігання в їх хімічному складі відбуваються негативні зміни.

üРегулярно давайте дитині білокачанну капусту, і не тільки свіжу, а й квашену. Вона дуже багата на вітамін С. До того ж у квашеній капусті є не лише вітаміни, а й бага­то різних мікроелементів, які корисні для підвищення імунітету. Гарної якості сві­жа білокачанна капуста містить стільки ж вітамінів, скільки апельсини і лимони.

üЗбагатіть раціон продуктами, що містять багато вітаміну С, зокрема цитрусови­ми. Вітамін С у них, як і в білокачанній капусті, добре зберігається до весни. Також у цитрусових є вітамін Р (рутин), що підвищує засвоюваність вітаміну С.

üДодайте до раціону дитини багату вітаміном С чорну смородину. Дві чайні ложки чорної смородини, перетертої з цукром, забезпечать 80% денної потреби у віта­міні С дитини віком від трьох до шести років. Цієї кількості смородини вистачить для приготування смачного напою, який можна дати дитині в два прийоми до приймання їжі.

üВикористовуйте в раціоні зелену цибулю із самої провесни, як тільки вона з'явиться. Корисно давати її дітям постійно в будь-який прийом їжі, також вона корисний компонент багатьох салатів. Зелену цибулю можна вирощувати на підві­коннях.

üУрізноманітнюйте меню дитини зеленими яблуками, гранатами, волоськими горі­хами, а також багатими на залізо печінкою, м'ясом, зеленню тощо. Однією з осно­вних проблем навесні є зниження рівня гемоглобіну, через що діти стають сонни­ми, млявими, швидко втомлюються.

üДавайте дитині пити трав'яні чаї з чайною ложкою меду, але якщо у дитини не­має алергії на мед. Вони поповнять організм вітамінами і мікроелементами, а та­кож сприятимуть швидкому засинанню дитини і повноцінному сну, що віднов­лює сили.

üВключіть відвари із шипшини в раціон дитини у весняний період. Шипшина міс­тить багато вітаміну Р, що в сполученні з вітаміном С є активним біологічним комплексом, і збагачує організм дитини залізом.

üОбирайте крупи з цілим зерном, а не подрібненим. Максимально чергуйте види круп у дитячому раціоні. Дитині бажано не вживати шліфований рис.

üВикористовуйте в раціоні дитини більше рослинних жирів, білків.

üЗробіть основним принципом харчування дитини різноманітність, причому не лише в овочах і фруктах, а й у видах м'яса.

üГотуйте дитині страви з яловичини не надто часто, тому що через велику кількість тугоплавких жирів вона погано засвоюється організмом дитини.

üЧергуйте вживання яловичини з іншими видами м'яса, наприклад, з нежирною свининою.

üВведіть обов'язково в раціон дитини рибу і морепродукти, які багаті йодом, вони необхідні для зростаючого організму дитини.

üПам'ятайте, у весняний період для дитини дуже важливо дотримуватися роз­порядку дня і якомога частіше перебувати на свіжому повітрі.


/Files/images/ulibka_child.jpg

Чинники збереження зубів дитини

здоровими

üФізичний розвиток і загартування.У разі формування у дитини неправильної ста­тури формується неправильний прикус. Через це можуть виникнути різні захворю­вання зубів та ясен. Тож варто приділяти фізичному розвитку та загартуванню ди­тини багато уваги.

üАктивне жування.Однією із причин виникнення карієсу є те, що жувальний апа­рат сучасної людини має недостатнє навантаження через споживання м'якої їжі. Тож у раціон дитини обов'язково слід включати проварене м'ясо, овочі й фрукти, бажано сирі та тверді, час від часу учорашній хліб, зокрема його скоринки. Через певний час після споживання їжі корисно дитині з'їсти морквину, яблуко чи грушу. Це забезпечить самоочищення зубів від залишків їжі.

üРаціональне харчування.Не менше двох-трьох разів на тиждень дитина має їсти м'ясо, рибу, особливо морську, щоденно — різні овочі, фрукти та молочні продукти. Споживання дитиною солодких і борошняних страв варто обмежити.

ü{Обмеження у споживанні кондитерських виробів.Ліпше дозволити дитині з'їсти шоколадну цукерку, ніж льодяник або жувальну цукерку, які довго не розчи­няються та створюють для зубів шкідливе солодке середовище. Після споживання цукерки або тістечка потрібно, аби дитина ретельно прополоскала рот.

üСполіскування ротової порожнини.Варто привчати дитину споліскувати ротову по­рожнину одразу після вживання їжі, щоб запобігти розкладанню продуктів харчу­вання у ротовій порожнині. Для цього слід використовувати лужну мінеральну воду або розчин харчової соди. Полоскати рот треба енергійно впродовж 2 хв.

üРетельне чищення зубів.Чистити зуби дітей варто привчати з трирічного віку. Піс­ля сніданку й перед сном зуби слід чистити зубною пастою, а після обіду — лише щіткою, споліскуючи ротову порожнину водою. Тривалість кожної процедури чищення зубів — 1-3 хв. Губну, щічну, язикову та піднебінну поверхні зубів очищають верти­кальними рухами щіткою від шийки зубів до жувальної поверхні, не зачіпаючи при цьому краї ясен. Жувальну поверхню зубного ряду ліпше чистити коловими рухами щіткою. Ротову порожнину після чищення зубів слід ретельно прополоскати водою.

üЗастосування зубних паст.Зубні пасти використовують для підсилення очищу­вальної дії зубної щітки. Ліпше використовувати профілактичні зубні пасти для ді­тей, до складу яких входить кальцій.

üБережливе ставлення до зубів.Емаль зубів не витримує різкої зміни температури та ударів. А її ушкоджена поверхня легко стає місцем, звідки поглиблюється руй­нування зуба. Тому потрібно уникати температурних перепадів. Так, слід стежити за тим, аби дитина не вживала одразу після гарячої їжі чи напоїв холодні, і навпаки. Необхідно пояснювати дитині шкідливість кусання зубами твердих предметів з ме­талу чи пластмаси, адже емаль зубів при цьому може відколотися.

Поради батькам, як запобігти

травмуванню дитини

üДбайте про безпеку дитини, не залишайте її без нагляду надовго.

üІзолюйте від дитини небезпечні предмети — ліки, засоби побутової хімії, голки, цвяхи, леза. Також стежте аби дитина не змогла травмуватися через необережне поводження з побуто­вими приладами — розетками, електропроводами тощо.

üВиховуйте у дитини навички безпечної поведінки, зокрема:

-не пустувати з вогнем, сірниками;

-не гратися на балконах, на підвіконнях тощо.

üНавчайте дитину поводитися чемно в місцях великого скупчення людей (не штовхатися, не бігати тощо).

üВідвідуючи з дитиною ігрові та спортивні майданчики, оглядайте їх, щоб завчасно виявити можливі небезпечні предмети та визначити, чи надійно закріплене обладнання.

üСпонукайте дитину поводитись обережно під час лазіння по деревах, драбинах, щоб уникну­ти падіння з висоти.

üЗабороняйте дитині ходити поблизу місць, де відбуваються будівельні та ремонтні роботи.

üПривчайте дитину ходити взимку поодаль від будівель, щоб уникнути травмування від па­діння бурульок, криги тощо.

üНавчайте дитину правил дорожнього руху і будьте зразком їх виконання.

üНе залишайте дитину без нагляду поблизу доріг з інтенсивним рухом.

üНаглядайте за дитиною, коли вона їздить на велосипеді, самокаті, роликах тощо.

üТримайте дитину за руку під час перетину дороги з інтенсивним рухом та навчайте її орієн­туватися за дорожніми знаками, світлофором, сигналами регулювальника.

/Files/images/_.gif

Миття рук — важливий спосіб профілактики інфекційних захворювань

Усі знають, що необхідно мити руки, однак не замислюються, чому це так важливо робити. Після пересаджування квітів, малювання, лагодження велосипеда тощо ні в кого не виникає сумнівів, що ви­димий бруд потрібно змити. Утім, коли руки здаються чистими, на них усе одно є хвороботворні мікроорганізми. Вони потрапляють на руки під час контакту з дверними ручками, поручнями в громад­ському транспорті, рукостискання тощо. Найбруднішими є громад­ські місця, зокрема туалети, через те, що їх відвідує багато різних людей і атмосфера в них сприятлива для розмноження мікробів. Окремо варто сказати про гроші. Брудними вони є, оскільки прохо­дять через руки багатьох людей, які можуть бути бактеріоносіями різних захворювань.

До речі, рушники вдома також не такі чисті, як ми вважаємо. Коліформи, кишкова паличка та сальмонела можуть вижити навіть на випраних та висушених рушниках.

Чим та коли саме мити руки

Шкіра людини, як і весь організм, не стерильна. На ній є мікро­би, що не шкодять організму. Однак під час контакту із довкіллям на шкіру потрапляють хвороботворні мікроорганізми. Аби їх позба­витися, ми миємо руки. Водою можна змити бруд, але щоб змити мі­кроби, слід користуватися милом.

Під час миття рук милом утворюється мильна піна — це пові­тряні бульбашки, які оточені молекулами мила. Саме вони й очищу­ють від хвороботворних мікроорганізмів. Гарно вимити руки можнане лише гарячою водою, достатньо й те­плої води з милом. А якщо воно утворює рясну піну, то можна скористатися про­холодною. Гаряча вода не є необхідною умовою для ефективності мила.

Коли саме необхідно мити руки? Ситуацій багато, але зазначи­моосновні:

• після того, як ви прийшли з вулиці;

• після контакту з хворими чи їхніми речами;

• після відвідування туалетної кімнати;

• після того, як виносили сміття;

• після прибирання в кімнаті, чищення взуття;

• після контакту з тваринами;

•перед та після медичних процедур (наприклад, зміна пов'яз­ки, оброблення рани);

• після того, як ви кашляли або чхали, прикриваючи рот та ніс рукою;

• після порізів, мікротравм;

• після зміни підгузків дитині;

• після контакту з грішми;

• перед прийманням їжі;

• перед, під час та після приготування їжі.

Дитина, яка часто

хворіє: що робити?

Висновок: якщо нормальна від

народження дитина постійно хворіє,

отже, має конфлікт із навколишнім

се­редовищем. Існує два варіанти допомоги:

спробувати за допомогою ліків примирити дитину з навколишнім

середовищем або спробувати все-таки змінити навко­лишнє

середовище, щоб воно влаштовувало дитину.

Якщо дитина часто хворіє на ГРЗ, цю проблему не­можливо розв'язати жодними таблетками. Усувай­те конфлікт із навколишнім середовищем. Змінюйте спосіб життя! Не шукайте винних — це тупик. Ваші шан­си й шанси вашої дитини вирватися із замкненого кола одвічного нежитю — цілком реальні.

Ще раз повторюся: чарівних таблеток «від поганого імунітету» не існує. Але є ефективний алгоритм реаль­них практичних дій. Найпринциповіші моменти ми за­раз перелічимо.

Чисте, прохолодне, вологе. Уникати всього, що пах­не — лаки, фарби, дезодоранти, мийні засоби.

Житло

За найменшої можливості організувати дитині пер­сональну дитячу кімнату. У дитячій кімнаті не має бути накопичувачів пили, усе має зазнавати вологого при­бирання (звичайна вода без дезінфікаційних засобів). Регулятор на батареї опалення. Зволожувач повітря. Пи­лосос із водяним фільтром. Іграшки в ящику. Книжки за склом. Складання всього розкиданого + миття підлоги + витирання пилу — стандартні дії перед сном. На сті­ні в кімнаті — термометр і гігрометр. Уночі вони повин­ні показувати температуру +18 °С і вологість 50-70 %. Регулярне провітрювання, обов'язкове й інтенсивне — ранком після сну.

Сон

У прохолодній вологій кімнаті. За бажанням — у теп­лій піжамі, під теплою ковдрою. Біла постільна білизна, що випрана з використанням дитячого порошку й ре­тельно виполоскана.

Харчування

Ніколи й за жодних умов не змушувати дитину їсти. Ідеально годувати не тоді, коли їсти згодна, а тоді, коли випрошує їжу. Припиняти годувати в проміжках між го­дуваннями. Не зловживати заморськими продуктами. Не захоплюватися різноманітністю харчування. Відда­вати перевагу природним солодощам (мед, ізюм, кура­га та ін.) перед штучними (на основі сахарози). Стежити, щоб у роті не залишалася їжа, особливо солодка.

Питання

За бажанням, але в дитини завжди повинна бути можливість утамувати спрагу. Звертаю увагу: не отри­мувати задоволення від солодкого газованого напою, а саме втамовувати спрагу! Оптимальне пиття: негазована, некип'ячена мінеральна вода, компоти, морси, фруктові чаї. Температура напоїв кімнатна. Якщо рані­ше все підігрівали, то поступово зменшувати інтенсив­ність нагрівання.

Одяг

Достатній мінімум. Пам'ятати про те, що пітливість викликає хвороби частіше, ніж переохолодження. На дитині не повинно бути більше одягу, ніж на її батьках. Зменшення кількості є поступовим.

Іграшки

Найретельніше стежити за якістю, особливо як­що дитина бере їх до рота. Будь-який натяк на те, що

ця іграшка пахне або бруднить дитину,— відмовитися від покупки. Будь-які м'які іграшки — накопичувачі пи­лу, алергенів і мікроорганізмів. Віддати перевагу іграш­кам, що миються. Мити іграшки, що миються.

Прогулянки

Щоденні, активні. Через батьківське «стомився — не можу — не бажаю». Бажано перед нічним сном.

Спорт

Ідеальні заняття на свіжому повітрі. Не бажаними є будь-які види спорту, що передбачають активне спіл­кування з іншими дітьми в замкненому просторі. Пла­вання в басейнах є небажаним для дитини, яка часто хворіє.

Додаткові заняття

Є корисними за місцем постійного проживання, ко­ли стан здоров'я не дозволяє залишати будинок. Спочат­ку варто перестати часто хворіти і тільки потім починати відвідувати хор, курси іноземних мов, студії образотвор­чого мистецтва тощо.

Літній відпочинок

Дитина повинна відпочити від контактів зі значною кількістю людей, від міського повітря, від хлорованої во­ди й побутової хімії. Здебільшого відпочинок «на морях» жодним чином не стосується оздоровлення дитини, яка часто хворіє, оскільки шкідливі фактори зберігаються, додається громадське харчування і, як правило, гірші, порівняно з домашніми, житлові умови.

Ідеальний відпочинок дитини, яка часто хворіє, вигля­дає таким чином (важливим є кожне слово): улітку в се­лі; надувний басейн із джерельною водою, поруч купа піску; форма одягу — труси, босоніж; обмеження на ви­користання мила; годувати тільки тоді, коли закричить: «Мамо, я тебе з'їм!» Брудна гола дитина, яка стрибає з води в пісок, випрошує їжу, дихає свіжим повітрям і не контактує з великий кількістю людей за 3-4 тижні від­новлює імунітет, зруйнований міським життям.

Профілактика ГРЗ

Украй малоймовірно, щоб дитина, яка часто хворіє, постійно переохолоджувалася або кілограмами спожи­вала морозиво. Таким чином, часті хвороби — це не за­студи, а ГРВІ. Якщо Петрик у п'ятницю нарешті здоро­вий, а в неділю знову має закладений ніс, то це означає, що в інтервалі «п'ятниця-неділя» Петя підхопив новий ві­рус. І в цьому однозначно звинувачуються його родичі, зокрема, дідусь, який скористався несподіваним виду­жанням, щоб онук терміново відвідав цирк.

Основні завдання батьків — усіляко уникати непотріб­них контактів із людьми, мити руки, підтримувати міс­цевий імунітет, провести вакцинацію всіх членів роди­ни від грипу.

Якщо дитина часто хворіє на ГРВІ, отже, вона часто інфікується.

Дитина не може бути в цьому винною. Це модель по­ведінки її родини. Отже, необхідно змінити модель, а не лікувати дитину.

Лікування ГРВІ

Лікувати ГРВІ — це не означає давати ліків. Це озна­чає створити такі умови, щоб організм дитини макси­мально швидко й з мінімальними втратами здоров'я впорався з вірусом. Лікувати ГРВІ — це означає забез­печити оптимальні параметри температури й вологості повітря, тепло одягти, не годувати, поки не попросить, активно напувати. Сольові краплі в ніс і парацетамол при високій температурі тіла — цілком достатній перелік

ліків. Будь-яке активне лікування перешкоджає формуванню імунітету. Якщо дитина часто хворіє, отже, будь який лікарський препарат повинен застосовуватися лише тоді, коли без нього однозначно не можна обійтися Особливо це стосується антибактеріальної терапії, щі здебільшого проводиться без реальних на те підстав -від страху, від остраху відповідальності, від сумнівів у діагнозі.

Дії після видужання

Дуже важливо пам'ятати: поліпшення стану й нормалізація температури зовсім не свідчать про те, що імунітет відновився. Але ж майже завжди так відбувається що дитина йде в дитячий колектив буквально наступного дня після поліпшення стану. А ще раніше, до дитячого колективу, вона вирушає до поліклініки, де її оглядає лі­кар, який запевняє, що дитина здорова.

У черзі до лікаря й наступного дня в школі або в дитя­чому садку дитина із ще незміцнілим послу хвороби іму­нітетом обов'язково підхопить новий вірус. Нова хворо­ба почнеться в ослабленому організмі. Вона буде важ­ча за попередню, з більшою ймовірністю ускладнень, вимагатиме застосування ліків.

Але й ця хвороба мине. І ви підете до поліклініки, а потім —у дитячий садок... А потім розповідатимете про дитину, яка часто хворіє, яка «такою уродилася»!

Почала краще почуватися — це означає, що потріб­но починати нормально жити. Нормальне життя — це не відвідування цирку, не школа й уже тим більше не дитяча поліклініка. Нормальне життя — це стрибання-бігання на свіжому повітрі, «нагулювання» апетиту, здо­ровий сон, відновлення слизових оболонок.

За активного способу життя й максимально можли­вому обмеженні контактів із людьми повне відновлен­ня, зазвичай, відбувається не більше ніж за тиждень. Те­пер можна й до цирку!

Не слід забувати про те, що контакти з людьми ри­зиковані, насамперед, у приміщеннях. Ігри з дітьми на свіжому повітрі, як правило, є безпечними (якщо не плюватися й не цілуватися). Звідси цілком прийнятний алгоритм відвідування дитячого садка відразу після ви­дужання — ходити туди тоді, коли діти виходять на про­гулянку. Погуляли, усі на обід у приміщення, а ми — до­дому. Зрозуміло, що реалізувати таке можна не завжди (мама працює, вихователька не згодна, дитячий садок далеко від будинку), але такий варіант принаймні мож­на мати на увазі.

І наостанок: алгоритм «дій після видужання» поши­рюється на всіх дітей, а не тільки на тих, які часто хво­ріють. Це фактично одне з найважливіших правил, що допомагає нормальній дитині не стати такою, яка час­то хворіє.

Якщо ми заговорили про «усіх дітей», зауважимо, що, вирушаючи після хвороби до дитячого колективу, не­обхідно думати не тільки про себе, але й про інших ді­тей. Зрештою, ГРВІ може протікати в легкій формі, якщо температура тіла залишається нормальною. З'явився нежить, ви декілька днів посиділи вдома, а потім виру­шили до дитячого садка, залишаючись при цьому зараз­ними!

Антитіла до вірусу виробляються не раніше, ніж на п'ятий день хвороби. Тому відновляти відвідування ди­тячого колективу можна не раніше ніж на шостий день від початку ГРВІ незалежно від важкості захворювання, але обов'язково з моменту нормалізації температури ті­ла має минути не менше ніж три доби.


/Files/images/salat1.jpg

Овочі зеленого кольору активізують імунну систему

Зелений колір, на думку психологів, дарує нам гармонію та заспокоєння. Що більше ми їмо овочів зеленого кольору, то легше сприймаємо світ таким, яким він є, живемо в мирі та злагоді з оточенням і собою.

Фрукти і овочі зеленого кольору містять багато вітамінів і корисних речовин, зокрема лютеїн, вітаміни групи В, А, С, К, Е, калій і фолати. Салат, зелений горошок, броколі, зелений виноград тощо активізують імунну систему, нормалізують артеріальний тиск, поліпшують зір, знімають напруження.

Вчені дослідили, що овочі зеленого кольору, зокрема капустяні, не лише підвищують рівень імунного захисту організму, а й підтримують здоров’я кишківника. Капуста білокачанна, китайська капуста, броколі та інші овочі зеленого кольору цієї родини, є джерелом хімічних сигналів, які забезпечують загальне функціонування імунної системи, клітин імунітету шкіри та кишківника. Також клітини, що є в цих овочах покращують загоєння ран.

Отже, для людини, а особливо для дітей, важливо вживати достатню кількість овочів зеленого кольору, щоб запобігти руйнуванню клітин кишківника і постійно підтримувати імунну систему. У вашому щоденному раціоні харчування обов’язково мають бути фрукти і овочі зеленого кольору.


/Files/images/vred-chipsov.jpg

ПРО ЧИПСИ, МОЗОК І НАРКОТИЧНУ ЗАЛЕЖНІСТЬ

Вбивчо смачні чипси

Польські вчені назвали вживання продуктів харчування з вмістом акриламіду чинником, що сприяє розвитку хвороб серця. Перш за все, це стосується чипсів і картоплі фрі.

Ще раніше довели, що акриламід підвищує ризик захворювання на рак і виникнення розладів нервової системи. Та це ще не всі біди, які загрожують дітям внаслідок уживання смачних і хрумких чипсів. Працівники Брістольського університету з допомогою дослідження, в якому взяло участь 14 тисяч дітей, з’ясували, що в малюків, які до трирічного віку куштували чипси, потім виявляли знижені показники IQ .

На жаль, навіть зміна раціону в подальшому не виправляє ситуації. 20% дітей, які погано харчувалися у 3-річному віці, надалі демонстрували зниження рівня I Q на п’ять пунктів. Адже в перші три роки життя мозок швидко розвивається, на його активність впливає багато чинників, зокрема й харчування. А ось продукти, які діти вживали в 4 – 7 – річному віці, вже не впливають на функціонування мозку.

Звідки така незрозуміла любов?

Чому діти так люблять солодощі, чипси, газовану воду, фаст-фуд? Дієтологи переконані, що причина в підсилювачах смаку, ароматизаторах тощо, тобто в тих самих харчових добавках, які, впливають на рецептори язика, дають відчуття насиченого смаку. Такі добавки викликають харчову залежність, якій дитина протистояти ще не може. Однак нещодавно дослідники з’ясували, що насправді все ще гірше. Багато харчових добавок впливають не лише на рецептори язика, а й на центр сприйняття смаку в мозку, формуючи стійкий потяг. Тобто в дитини, якій часто купують чипси, шоколадні батончики, гамбургери або сильногазовані напої, виникає залежність, яку часто можна порівняти з алкогольною чи нікотиновою. А тому не варто йти на повідку в дітлахів, які випрошують усілякі сумнівні смаколики, а тим паче, гуляючи у вихідні містом, ласувати всією сім’єю гамбургерами, картоплею фрі та запивати все це сильно газованими напоями. «Присісти» на таку їжу легко, але щоб відучити від неї дитину, потрібно буде витратити чимало сил, тим паче, коли багато її друзів їдять усе те «добре» і нічого, живі-здорові. Дитині не поясниш, що сплеск захворювань на цукровий діабет, ожиріння, захворювання шлунково-кишкового тракту, алергія – це все «подарунки» сучасного способу життя та харчування. Що екземи, тонзиліти, часті ГРВІ – це теж реакція організму на нездорову їжу. Дитина просто не мислить такими категоріями.


Перша долікарська допомога

в разі утоплення

Утоплення — це задуха через перекриття дихальних шляхів водою, мулом тощо. Основними причинами утоплення є невміння плавати, незнання особливос­тей водойми, стрибки у воду в небезпечних місцях. Смерть через утоплення може настати за 2-3 хв. після занурення через задуху чи миттєву зупинку серця.

Розрізняють таківиди утоплення:

· істинне— утоплення через те, що дитина заковтнула велику кількість води (різко виражений «фіолетово-синій» ціаноз, набрякання вен шиї та кінцівок, виділення з рота й носа пінистої рожевої рідини, важкі розлади кровообігу);

· асфіктичне— утоплення через спазм гортані після потрапляння перших порцій води (виділень рідини чи піни немає, шкіра бліда через виражений спазм периферичних судин, зіниці розширені, серцебиття немає);

· синкопальне— зупинення серцебиття через страх, удар об поверхню води, низьку температуру води (рідини в порожнині рота і носа немає, шкіра бліда, ди­хання і серцебиття немає, зіниці розширені).

Тривалість клінічної смерті, після якої можливе оживлення, в разі істинного утоплення становить 3-4 хв., асфіктичного — 4-6 хв., синкопального — більше ніж 6 хв. за температури води +18...+22 °С.

· Передусім витягніть дитину, яка тоне, з води на берег.

· Підпливіть до дитини ззаду, захопіть її за голову, одяг, волосся, плечі або під руки та буксируйте до берега. Головне — не дайте дитині змоги вхопитися за вас так, щоб заважати вашим діям.

· Діставшись берега, негайно попросіть оточення викликати швидку допомогу і швидко оцініть стан дитини.

· Якщо дитину витягли одразу після занурення під воду, у неї спостерігають загаль­мований або збуджений стан, шкірні покриви і губи бліді, дихання супроводжує ка­шель, пульс прискорений, дитину морозить. У такому випадку спрямуйте ваші дії на усунення емоційного стресу в дитини: зніміть з неї мокрий одяг, досуха витріть її тіло, заспокойте та зігрійте її.

· Якщо шкіра дитини синюшна, насамперед видаліть з її організму воду: встаньте на одне коліно, на друге покладіть дитину животом так, щоб її голова та груди пере­бували внизу, та декілька разів натисніть на нижній відділ грудної клітки дитини.

· Якщо занурення під воду тривало декілька хвилин і більше, то покладіть дити­ну на спину, розстебніть комір, пояс, верхній одяг — усе, що може заважати її ди­ханню. Однією рукою відкрийте рот дитини, пальцями іншої руки, обгорнутими серветкою або хустинкою, видаліть з порожнини рота пісок, мул та інше. Якщо з дихальних шляхів виділяється вода, поверніть голову дитини вбік, трохи під­німіть протилежне плече і натисніть долонею чи кулаком на живіт нижче ребер.

· Для видалення води з верхніх дихальних шляхів переверніть дитину на живіт і, піднявши її, злегка вдарте між лопатками.

· Для видалення води із легенів та шлунку покладіть дитину грудною кліткою на своє зігнуте коліно і, підтримуючи чоло дитини, надавлюйте між лопатками.

· Відхиліть голову дитини назад, за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу, утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носу. На­беріть повітря у свої легені, щільно охопіть губами відкритий рот дитини та робіть вдування повітря в її легені, водночас контролюючи підіймання грудної клітки.

· Якщо щелепи дитини щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, прове­діть штучну вентиляцію «рот в ніс», затиснувши рот. Кількість вдувань 16-20 на 1 хв.

· Для зовнішнього масажу серця станьте збоку від дитини: основу долоні одні­єї кисті руки покладіть на передньо-нижню поверхню грудини, основу другої до­лоні — впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні по­штовхи всією масою тіла, натискаючи на грудину з частотою 80-100 рухів на 1 хв.

· Коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на гру­дину — 1:5, якщо двоє — 2:15.

· Через кожні дві хвилини зупиняйте серцево-легеневу реанімацію на декілька се­кунд для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях.

· Масаж серця та штучну вентиляцію легень проводьте до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, поліпшення кольору шкіри, адже своєчасність та повно­цінність здійснення цих заходів визначають перебіг постреанімаційного періоду і наслідки утоплення.

· Якщо дитина непритомна, її дихання досить уривчасте, покладіть її та підніміть її ноги на 40-50°, дайте подихати нашатирним спиртом. За температури тіла ниж­че +30...+32 °С зігрівайте дитину, масажуючи верхні та нижні кінцівки.

· Навіть якщо стан дитини після утоплення нормалізовано, то через небезпеку по­дальших ускладнень її все одно необхідно госпіталізувати та наглядати в умовах стаціонару протягом 24 год.


Дитяча травма

Дитяча травма!Як часто ми, дорослі, винні в тому, що з сином або донькою стався нещасний випадок! Саме через нашу неуважність страждає дитина. Особливо це стосується періоду, коли малюк починає самостійно перевертатися, сідати, ходити.

Малюк робить перші кроки по кімнаті, це самий прекрасний, але не самий безпечний період життя. Щоб ви змогли зрозуміти, що цікавить вашого малюка, подивіться навколо його очима. Просто сядьте навпочіпки, на рівень зростання дитини, і спробуйте поглянути на речі з його становища.

Звисаючі шнури, де тягнеться провід електрочайника (до речі причина найжахливіших опіків), за які так цікаво посмикати, відкриті розетки, коробки з сірниками, гострі високі пороги. Все це дуже привертає увагу вашого допитливого чада.

Замкніть наглухо дверцята, за якою криється набір пляшечок різних кольорів і форм з підбілювачем, миючими речовинами, легко пожежонебезпечними рідинами, Ви залишили гарячий чайник або каструлю на столі? Приберіть негайно! Малюк може потягнути на себе скатертину, перевернути посуд і отримати опік.

Автоматичні засувки на дверях можуть стати причиною багатьох переживань. Виходячи з квартири, щоб викинути сміття, завжди беріть з собою ключі, щоб не довелося потім викликати рятувальників і зламувати двері.

Контроль і не тільки!

Тримати малюка весь час у полі зору складно, але можливо. Якщо дитині два роки намагайтеся прибрати всі побутові прилади. Не давайте маляті можливості брати в руки дрібні предмети, адже вони все пробують «на зубок». Ґудзики, монети, намистинки валяються де завгодно. Дитина обов¢язково їх «випробує»: потягне в рот, засуне в ніс або вухо.

А може бути й так, що беззубий малюк може відкусити шматочок того ж яблука і подавиться. Пізнання навколишнього світу у великому обсязі відбувається через рот. Дітям трьох років ви можете в доступній формі розповісти, чому не можна брати ті чи інші прилади. Не кажіть просто «ні», пояснюйте дитині в чому саме полягає небезпека. Використовуйте конкретні поняття – це гостре, гаряче, пече і т.п. дитина повинна знати такі поняття. Дайте йому помацати гарячу чашку з чаєм, повторивши кілька разів, що це гаряче. Уколов (несильно)пальчик голкою або шпилькою, пояснивши, що це колеться, гостре. Діти 3-6 років багато чого розуміють, але тяга до експериментів часом сильніше, от і тягнуться до всього, що бачать.

А тому, повторюйте правила безпечної поведінки постійно. Задавайте питання, щоб зрозуміти, як дитина їх розуміє. На допомогу можуть прийти вірші, казки, в них ви можете знайти багато прикладів неправильної поведінки героїв і які були наслідки. Та й ваш особистий приклад має величезне значення.

Пам'ятка

· Ліки. Ніколи не залишайте їх у доступних місцях і не дозволяйте дитині приймати їх самостійно.

· Побутова хімія. Зберігайте їх на верхніх полицях шаф і не переливайте (пересипайте) в пляшки з-під харчових продуктів.

· Кухонні предмети повинні бути не доступні для малюка. Для гри купіть йому набір пластмасового посуду.

· Дрібні іграшки. Не давайте маляті іграшки, конструктори та предмети з деталями, які він може проковтнути.

· Відкритий вогонь. Включена плита, сірники, запальнички – всього цього не повинно бути в полі зору малюка, якщо вас немає поруч.

· Вікна та балкони. Поясніть дитині, що таке висота. І забороните дивитися у вікно або з балкону з підставленого під ноги табурета.

· Електрика. Поставте на розетки заглушки і змотайте від електроприладів шнури, що звисають.

Але якщо все ж неприємність трапилася, що робити? Перша допомога при травмах!

Що робити, якщо ваш малюк впав?

· Вдарився головою.Покладіть в ліжко, прикладайте компреси

з холодної води на забите місце і відразу ж міняйте їх, як тільки компрес зігріється. Якщо у дитини нудота, блювота, запаморочення, слід негайно викликати лікаря: можливо струс мозку.

· Якщо забився,отримав синяк або розтягнув зв¢язки, зробіть холодний компрес. Зробіть не дуже тугу пов¢язку. Але якщо синяк збільшується – негайно до лікаря. При вивихах прикладати холодний компрес або міхур з льодом. Потім накласти пов¢язку. Можна нанести спеціальну мазь або/liЯкщо забився, гель. При гострих болях необхідно зробити рентген.

· При переломі,руку або ногу треба зафіксувати в нерухомому стані і викликати швидку. Ви ж тим часом обкласти зламану кінцівку ліворуч і праворуч валиками з згорнутих ковдр або рушників. До відкритих переломів не торкатися, щоб не занести інфекцію. До приходу лікаря просто накрити місце перелому стерильним полотном.

· Порізався чи подряпався.Пошкоджене місце промити ваткою, змоченою перекисом водню. Краю (лише краю) змастіть йодом або зеленкою, накладіть пов¢язку.

· Якщо рана глибока, кровоточить,намагайтеся без паніки визначити характер кровотечі. Кров світла – пошкоджена артерія, кров темна – вена. При артеріальній кровотечі – накласти джгут, при венозній – тугу пов¢язку. Терміново викликати швидку допомогу. Щоб зупинити носову кровотечу, покладіть в ніздрю змочену перекисом водню або звичайною водою ватку, на перенісся покладіть шматочок льоду загорнутий в поліетиленовий пакет і носову хустку.

· Обварив гарячою рідиною.Пошкоджену ділянку поливайте холодною водою – це зменшить біль. Пухирі не проколюйте. Якщо опік сильний, більший, ніж долоню дитини – необхідна негайна медична допомога. До прибуття лікаря прикрийте пошкоджене місце стерильною марлею. Нічим його не змащуйте, не присипайте!

· Проковтнув ліки.Як можна швидше викличте у дитини блювоту, засунувши йому в рот палець, загорнутий бинтом, і натискаючи на корінь язика. З¢ясуйте, що за ліки в якій кількості проковтнула дитина. Раптова сонливість, або, навпаки, різке збудження – ознака отруєння. Негайно викличте «швидку допомогу».

· Випив розчин кислоти, укус.До приїзду «швидкої допомоги» негайно починайте поїти дитину чистою водою або розмішаним з водою яєчним білком.

· Проковтнув дрібний предмет.Якщо це круглий, гладкий предмет – не хвилюйтеся, він не зашкодить органи травлення, а вийде через добу. А гострий може травмувати стравохід, шлунок, кишечник. Якщо дитина поскаржився на болі в животі – необхідна медична допомога. Ні в якому разі не давайте проносне! Годуйте м¢якою, великою за обсягом їжею, тушкованим протертим яблуком, картопляним пюре, розвареною протертою кашею.

· Вдихнув дрібний предмет.Дайте дитині відкашлятися. Не зупиняйте різкий кашель, а покладіть дитину собі на коліна вниз головою і легенько постукайте по спині. Якщо ж не вийшло – бігом до лікаря.

· Засунув горошину в ніс.Притисніть хусточкою вільну від стороннього тіла ніздрю, і нехай дитина висякається. Слідкуйте за тим, щоб дитина дихала ротом, тому що, дихаючи через ніс, вона втягує його ще глибше.

· Засунув стороннє тіло у вухо.Ні в якому разі не намагайтеся витягнути його самі – ризикуєте пошкодити барабанну перетинку. Негайно доставте дитину в поліклініку, адже дитяча травма може бути небезпечно.

У всіх випадках надайте першу допомогу при травмі і заспокойте дитину. Не показуйте свого хвилювання.


Кiлькiсть переглядiв: 98